Едвард Лукас - вiдомий британський журналiст, кореспондент журналу The Economist. З 1986 року працював для журналу в країнах Центрально-Схiдної Європи, 1998-2002 рр. - шеф Московського бюро. Був очевидцем останнiх рокiв холодної вiйни, падiння залiзної завiси та Радянської iмперiї, посилення влади В. Путiна.

Блог автора





У своїй книзi Е. Лукас називає нинiшнi стосунки Росiї та Заходу "новою холодною вiйною", у якiй Росiя використовує в ролi зброї не лише спритну дипломатiю, а й нафту та газ. Чи достатньою мiрою європейський свiт усвiдомлює реальну небезпеку цiєї вiйни? Що може протиставити Європа iмперським амбiцiям Росiї, щоб зберегти свої демократичнi цiнностi? Над цими та iншими актуальними питаннями сучасної мiжнародної ситуацiї розмiрковує автор.



Лукас не вдається до риторики. Вiн подає реальнi пропозицiї, яку доречну вiдповiдь Росiї може дати свiт. Вiн наголошує на необхiдностi спiльної мети в Європи та Америки, а також в усiх окремих членiв ЄС i НАТО. Водночас привертає увагу до крайньої вразливостi країн на передовiй європейського фронту. Вкрай важливо послiдовно пiдтримувати балтiйськi держави, Україну й кавказькi республiки, а також пильно стежити за розвитком напрун у Середнiй Азiї. Захiд по-дурному переконали втратити пильнiсть, коли рокiв двадцять тому проголосили "кiнець iсторiї". Настала пора знову стояти на сторожi й бути готовими до дiй. Адже Росiя аж нiяк не вiдмовилася вiд свого Богом даного права контролювати "близьке зарубiжжя".



Коли в серпнi 2007 р. я подав рукопис, думка, що Росiя може використати вiйськову силу проти якоїсь сусiдньої країни, багатьом iще видавалась неймовiрною. В очах багатьох людей неймовiрною видавалася й думка, що Росiя скористається зi своєї енергетичної зброї i припинить постачати газ експортним споживачам. Хоч як прикро, обидвi думки виявились правдою.



Головний висновок Лукаса цiлком очевидний: Росiя змiнила курс i Захiд мав би розумiти, що вiн до цього причетний. Наприклад, запитує автор, якi виправдання тому, що Росiя досi належить до "великої вiсiмки" - групи промислово розвинених демократичних держав?



Нова холодна вiйна - це вражаюче переконлива аргументацiя того, що Захiд досi недооцiнює путiнську Росiю.



Сторiнки перегортаються легко, однак цiннiсть цiєї книги для тих, хто знає iсторiю Росiї вiдносно добре, помножується, коли Лукас занурюється в тему "суверенної демократiї" - це путiнський евфемiзм для позначення самодержавства iз оказiональним (суворо контрольованим) усенародним голосуванням i з намаганням Кремля розвинути пострадянську iдеологiю за межами Росiї.



Едвард Лукас написав чудове, фундаментальне, але й тривожне дослiдження сучасної Росiї. Це iсторiя авторитаризму, що вiдроджується, й приголомшливої брутальностi, з якою кагебiстська елiта повернулась до влади. Це також розповiдь про те, як продажнiсть та легковiр'я Заходу поставили Європу в глухий кут. Це й розповiдь про те, як президент Путiн послiдовно руйнував залишки демократiї в Росiї i розпочав нову Холодну вiйну. Значення цiєї книги для американських та європейських полiтикiв важко переоцiнити